затріснути

ЗАТРІ́СНУТИ, ну, неш, док., що, діал.

Різко зачинити (двері, вікно і т. ін.).

Кожний скочив до своєї скрині, затріснув віко за собою і – нічичирк! (Б. Лепкий);

Марта перебігла до своєї спальні напроти і голосно затріснула за собою двері (У. Самчук);

Старий скинув шапку, сторож влив йому якоїсь бовтанки і затріснув віконце (Ю. Винничук).