затульщина

ЗАТУ́ЛЬЩИНА, и, ж., іст.

Мито з котла на винокурні.

– Довго ж ти, Гнатку, по сіль їздив... А вини твої тепер такі: .. та за мажару, та за сіль, .. та затульщини, та поволівщини, та медове (В. Дрозд);

За гетьмана І. Скоропадського з винокуріння почали стягувати новий податок – затульщину (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. затульщина — -и, ж., іст. Мито з казана на горілчаному заводі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. затульщина — Затульщина, -ни ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.  Словник української мови Грінченка