затульщина
ЗАТУ́ЛЬЩИНА, и, ж., іст.
Мито з котла на винокурні.
– Довго ж ти, Гнатку, по сіль їздив... А вини твої тепер такі: .. та за мажару, та за сіль, .. та затульщини, та поволівщини, та медове (В. Дрозд);
За гетьмана І. Скоропадського з винокуріння почали стягувати новий податок – затульщину (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затульщина — -и, ж., іст. Мито з казана на горілчаному заводі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затульщина — Затульщина, -ни ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ. Словник української мови Грінченка