заувага
ЗАУВА́ГА, рідше ЗАВВА́ГА, и, ж.
Те саме, що заува́ження.
Нарешті, кілька завваг з приводу словотвору (В. Русанівський);
– Товаришу Шторе, ви запізнились на двадцять хвилин. Роблю вам заввагу (В. Винниченко);
В голові йому зринула пихата заувага того злобного чужинця про те, що перед ним “рівно, як на долоні” і “ти нікуди не дінешся” (І. Багряний);
Почувалось, що Ягничеву заувагу хлопець намотає на вус (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)