зауважати —
зауважа́ти дієслово недоконаного виду помічати щось
Орфографічний словник української мови
зауважати —
Завважа́ти і звичайно зауважа́ти, -жа́ю, -жа́єш; завва́жувати і заува́жувати, -жую, -жуєш; завва́жити і заува́жити, -ва́жу, -ва́жиш, -ва́жать; заува́ж, заува́жте (від ува́га; спостерігати, робити уваги кому)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зауважати —
Зауважа́ти, -жаю, -єш гл. = завважати.
Словник української мови Грінченка