зафактувати

ЗАФАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, заст.

Подати що-небудь як факт, як доведене фактами.

Саму істоту сього руху [протикнязівського], його головне прямування, загальний його характер можна, нам здається, зафактувати зовсім певно й рішуче (М. Грушевський).

Значення в інших словниках

1. зафактувати — Зафактува́ти, -ту́ю, -єш гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.  Словник української мови Грінченка