зафактувати
ЗАФАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, заст.
Подати що-небудь як факт, як доведене фактами.
Саму істоту сього руху [протикнязівського], його головне прямування, загальний його характер можна, нам здається, зафактувати зовсім певно й рішуче (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зафактувати — Зафактува́ти, -ту́ю, -єш гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце. Словник української мови Грінченка