Словник української мови у 20 томах

захлюпати

ЗАХЛЮ́ПАТИ², аю, аєш, док.

Почати хлюпати.

В ту ж мить захлюпали хвилі, збурені раптовим вітром (М. Трублаїні);

Линув дощ, рясний, веселий, благодатний, .. зарокотала, захлюпала по ярах вода (Григорій Тютюнник);

Знову захлюпали весла – і галера пішла на зближення з іншими турецькими суднами, безперервно осипаючи їх градом ядер, куль та стріл (С. Тельнюк);

З темного неба зірвались важкі краплі дощу, залопотіли по листу, захлюпали по воді, розпускаючи широкі кола (К. Гриб);

Зайшло на справжнє поліття, захлюпали за вікном тітуниної хижі дощі (Д. Міщенко);

Раптом захлюпала [стара] безпричинним сміхом (Валерій Шевчук);

// безос.

Затріщали темні чагарі, викидаючи з себе важкі, заготовлені вдень плоти. Заплюскотіло навкруги, захлюпало... (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. захлюпати — захлю́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. захлюпати — I див. захлюпувати I. II -ає, док. Почати хлюпати, створювати характерні звуки плескоту (здебільшого про рідину). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захлюпати — ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. захлюпати — Захлюпаты, -паю, -ешь гл. Забрызгать, замочить (платье).  Словник української мови Грінченка