захлюпати

ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок.: забри́зкувати, оббри́зкувати, обпри́скувати, захлю́пувати, закра́пувати, заля́пувати, обля́пувати, обтьо́пувати, уля́пувати (вля́пувати), обльо́пувати, зальо́пувати, захля́пувати. Котилися хвилі важкі, сивогриві, Забризкавши піною берег високий (Я. Шпорта); То хмара набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте (М. Рильський); Крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх і просто кинулось до вогню (М. Коцюбинський); Ремонтуючи будинки, не заляпують (штукатурниці) вас, коли ви повз них проходите (Остап Вишня); Їсть він, голосно чавкаючи, обляпуючи білими каплями бороду й вуса (Григорій Тютюнник). — Пор. 3. бри́зкати, забо́втати.

Значення в інших словниках

1. захлюпати — захлю́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. захлюпати — I див. захлюпувати I. II -ає, док. Почати хлюпати, створювати характерні звуки плескоту (здебільшого про рідину). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захлюпати — ЗАХЛЮ́ПАТИ², аю, аєш, док. Почати хлюпати. В ту ж мить захлюпали хвилі, збурені раптовим вітром (М. Трублаїні); Линув дощ, рясний, веселий, благодатний, ..  Словник української мови у 20 томах
4. захлюпати — Захлюпаты, -паю, -ешь гл. Забрызгать, замочить (платье).  Словник української мови Грінченка