зачинення

ЗАЧИ́НЕННЯ, я, с.

Дія за знач. зачини́ти 1–3 і зачини́тися.

Після зачинення брами вже нікого не випускали й не впускали до замку, хоч би й у найважливішій справі (з наук.-попул. літ.);

У зв'язку із зачиненням на ремонт терапевтичного відділення більшість хворих перевели до неврологічного (з газ.);

Карантин передбачає тимчасове зачинення інфікованих тварин в окремих клітках (з наук. літ.);

Багато людей намагаються усамітнитися, але зачинення в кімнаті аж ніяк не допомагає у боротьбі з депресією (із журн.).