зачинюваний

ЗАЧИ́НЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зачиня́ти, зачи́нювати.

Збиті з необхватних колод, невідь-якою силою відчинювані й зачинювані, вони [ворота] важко висіли в прорубі валу, мовби чатуючи на тих, хто пройде крізь них (П. Загребельний);

Опівнічний рип зачинюваних дверей перервав і без того тривожний сон дівчини (із журн.).