зашіптування
ЗАШІ́ПТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. заші́птувати.
Церковний суд карав старовинне викрадення дівчат для шлюбу, чарівництво, відьомство, зашіптування, варіння чудодійного зілля, молитви й жертви по лісах і водах (з наук. літ.);
Деякі елементи шаманізму збереглися в казках багатьох народів, трансформувалися в тексти замовлянь, зашіптувань, заклять, обрядових пісень (з навч. літ.);
Ворожіння, закляття, зашіптування й чарування багато століть практикувалися серед слов'ян навіть після прийняття християнства (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)