Словник української мови у 20 томах

заєць-біляк

ЗА́ЄЦЬ-БІЛЯ́К, за́йця-~а́, ч.

Вид зайців, які в зимовий період змінюють сірий колір хутра на білий.

У середньоазіатських зайців довгі ноги і вуха, у європейських зайців-русаків вони значно коротші, а ще коротші кінцівки і вуха у зайців-біляків (з навч. літ.);

У лісах лівобережжя Дніпра з північних тварин зустрічається, наприклад, заєць-біляк (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. заєць-біляк — зайця-біляка, ч. Заєць, який узимку змінює рудувато-сіре забарвлення шерсті на біле.  Великий тлумачний словник сучасної мови