збавлення

ЗБА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. збавля́ти 1, 2.

Збавлення швидкості в населених пунктах є одним із правил дорожнього руху (з газ.);

І врешті настала хмільна радість від збавлення напасті. Наставала радість жити й діяти, як завжди (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. збавлення — збавле́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. збавлення — Збавле́ння, -ня с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.  Словник української мови Грінченка