збавлення

Збавле́ння, -ня

с.

1) Лишеніе.

2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.

Значення в інших словниках

1. збавлення — збавле́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. збавлення — ЗБА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. збавля́ти 1, 2. Збавлення швидкості в населених пунктах є одним із правил дорожнього руху (з газ.); І врешті настала хмільна радість від збавлення напасті. Наставала радість жити й діяти, як завжди (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах