1. Словник української мови Грінченка

збавлення

Збавле́ння, -ня

с.

1) Лишеніе.

2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збавлення — збавле́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збавлення — ЗБА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. збавля́ти 1, 2. Збавлення швидкості в населених пунктах є одним із правил дорожнього руху (з газ.); І врешті настала хмільна радість від збавлення напасті. Наставала радість жити й діяти, як завжди (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах