1. Орфографічний словник української мови

збавлення

збавле́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збавлення — ЗБА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. збавля́ти 1, 2. Збавлення швидкості в населених пунктах є одним із правил дорожнього руху (з газ.); І врешті настала хмільна радість від збавлення напасті. Наставала радість жити й діяти, як завжди (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
  2. збавлення — Збавле́ння, -ня с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166. Словник української мови Грінченка