збайдужілість
ЗБАЙДУЖІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Стан за знач. збайдужі́лий.
У романі Олеся Гончара “Собор” збайдужілість, покірність обставинам особливо яскраво показана в картинах життя села (з наук. літ.);
Я дуже хочу, щоб і сьогодні з'явився імпульс, бажання відстоювати своє, готовність долати несприятливі обставини й вести свою лінію. Збайдужілість – страшна річ (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)