збайдужіння
ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. збайдужі́ти 1.
Статистики-психологи вже давно надсилали до центру тривожні сигнали про збайдужіння психіки жителів Ари до праці і навіть до розваг, про деградацію мислення (О. Бердник);
Сотник відчував, як випите розтікається по тілу, але не приносить ні сп'яніння, ні збайдужіння, ні втоми, ні веселощів (М. Циба);
Виходило, ніби збайдужіння вело до волі, насправді ж порівнювалося [дорівнювало] смерті (П. Загребельний);
Два нескінченно довгих роки після смерті старшого сина Атіса він перебував у стані цілковитого збайдужіння, .. хоч за час свого майже п'ятнадцятирічного царювання Крез не програв жодної війни (І. Білик);
Я поволі опускався у транс збайдужіння, коли ні сльози, ні посмішка не могли схвилювати серце (із журн.);
Артур Пепа усвідомив: щось минулося безповоротно, золотих часів більше не буде .. Все це з ним відбувається саме через втрату любові.., через дедалі відчутніше збайдужіння до колись коханої жінки (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)