Великий тлумачний словник сучасної мови

збайдужіння

збайдужі́ння

-я, с.

Дія за знач. збайдужіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збайдужіння — збайдужі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. збайдужіння — ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. збайдужі́ти 1. Статистики-психологи вже давно надсилали до центру тривожні сигнали про збайдужіння психіки жителів Ари до праці і навіть до розваг, про деградацію мислення (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. збайдужіння — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. збайдужіння — Збайдужі́ння, -ння до кого-чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)