збайдужіти

збайдужі́ти

-ію, -ієш, док.

1》 Док. до байдужіти.

2》 кому. Перестати викликати інтерес, стати нецікавим, неважливим для кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. збайдужіти — збайдужі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збайдужіти — ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин)...  Словник синонімів української мови
3. збайдужіти — Збайдужі́ти, -жі́ю, -жі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. збайдужіти — ЗБАЙДУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Док. до байдужі́ти. До невпізнання змінилась Ольга останніми роками. Навіть од чоловіка їй нічого не треба: зовсім збайдужіла до всього, що діється з ним і довкола нього (Шовк., Людина..  Словник української мови в 11 томах
5. збайдужіти — Збайдужіти, -жію, -єш гл. Сдѣлаться равнодушнымъ. Климкович. (Желех.).  Словник української мови Грінченка