збайдужіння —
збайдужі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
збайдужіння —
-я, с. Дія за знач. збайдужіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збайдужіння —
ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. збайдужі́ти 1. Статистики-психологи вже давно надсилали до центру тривожні сигнали про збайдужіння психіки жителів Ари до праці і навіть до розваг, про деградацію мислення (О.
Словник української мови у 20 томах
збайдужіння —
БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.
Словник синонімів української мови