Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

збайдужілий

Збайдужі́лий, -ла, -ле

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. збайдужілий — збайдужі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. збайдужілий — Зачерствілий; (кому) зосоружілий; З. П. байдужий, нечуйний; збайдужнілий.  Словник синонімів Караванського
  3. збайдужілий — див. байдужий  Словник синонімів Вусика
  4. збайдужілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти. 2》 у знач. прикм. Байдужий, нечуйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. збайдужілий — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  6. збайдужілий — ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до збайдужі́ти. В реорганізованій станції йому запропонували.. посаду механіка тваринницьких ферм. Збайдужілий до всього, колишній директор погодився,— як ферми, то й ферми (Вол.  Словник української мови в 11 томах