збайдужілий
збайдужі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти.
2》 у знач. прикм. Байдужий, нечуйний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизбайдужі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти.
2》 у знач. прикм. Байдужий, нечуйний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови