збайдужілий

Зачерствілий; (кому) зосоружілий; З. П. байдужий, нечуйний; збайдужнілий.

Значення в інших словниках

1. збайдужілий — збайдужі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збайдужілий — див. байдужий  Словник синонімів Вусика
3. збайдужілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти. 2》 у знач. прикм. Байдужий, нечуйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. збайдужілий — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. збайдужілий — Збайдужі́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. збайдужілий — ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до збайдужі́ти. В реорганізованій станції йому запропонували.. посаду механіка тваринницьких ферм. Збайдужілий до всього, колишній директор погодився,— як ферми, то й ферми (Вол.  Словник української мови в 11 томах