зборгувати

ЗБОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм., рідко.

Роздати в борг.

Увесь крам зборгував, а грошей катма (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. зборгувати — зборгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови