зборгувати

ЗБОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм., рідко.

Роздати в борг.

Увесь крам зборгував, а грошей катма (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зборгувати — зборгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови