збувальник
ЗБУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто що-небудь збуває (у 1 знач.), звичайно партіями або нелегально; працівник, що займається збутом.
Аналіз оперативної та слідчої практики свідчить, що в процесі фальшування грошей виготовлювач і збувальник практично завжди виступають в одній особі (з наук. літ.);
У Львові першої половини XVII ст. цехи як монопольні виробники і збувальники товарів у своїй галузі намагалися не тільки не допустити конкурентів у цехові організації, а й повністю паралізувати їхню діяльність (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)