Словник української мови у 20 томах

збурювальний

ЗБУ́РЮВАЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до збурювання.

Структурованість будь-якої біотичної системи є передумовою її стабільного існування і здатності протистояти збурювальним чинникам (з наук. літ.);

Унаслідок дії збурювальних сил виникають три типи залежності збурень елементів орбіт планет від часу: періодичні, вікові та змішані (з навч. літ.);

Збори уважно слухали збурювальний виступ доповідача (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. збурювальний — збу́рювальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. збурювальний — -а, -е. Який використовується, призначений для збурювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови