звинувачуваний
ЗВИНУВА́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до звинува́чувати.
Наприкінці 20-х років [ХХ ст.] .. по Україні і Кубані прокотилася хвиля арештів українських викладачів і студентів, безпідставно звинувачуваних у “буржуазному націоналізмі” (Д. Білий);
// звинува́чувано, безос. пред.
Тяжко занедужала серцем валіде .. Знов звинувачувано Роксолану (П. Загребельний);
// у знач. ім. звинува́чуваний, ного, ч.; звинува́чувана, ної, ж. Людина, яку звинувачують у чому-небудь.
Переважна більшість .. процесів була сфальсифікована, а оті “щирі зізнання” вибиті внаслідок грубих порушень законності, .. цілковитого ігнорування гарантованих законом прав звинувачуваних (Д. Бузько);
Сідалковський опустився на стілець, але вже не як звинувачуваний перед слідчим (О. Чорногуз);
Звинувачуваній декілька разів намагалися змінити запобіжний захід (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)