звинувачувальний
ЗВИНУВА́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до звинувачування.
На суді не було ніяких речових доказів злочинів, навіть чомусь не фігурував щоденник Єфремова, на який часто покликалась звинувачувальна сторона (Б. Антоненко-Давидович);
– Годі! – велично сказав я, бо вже приготувався до звинувачувальної промови (Валерій Шевчук);
Ці листи – як звинувачувальні документи, вони спроможні будь-якої хвилини зміст написаного повернути проти мене (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)