звинувач
ЗВИНУВА́Ч, а́, ч.
1. Той, хто звинувачує кого-, що-небудь у чомусь; звинувачувач, обвинувач (у 1 знач.).
Що ж діяти, коли навколо чвари; Найвищі опинилися в юрбі, Тупі звинувачі жадають кари Таким же, як вони, та не собі (Д. Павличко).
2. Те саме, що обвинува́ч 2.
Папа сказав, що без звинувачів справу розглядати негоже (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)