звинувачувальний
ЗВИНУВА́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до звинувачування.
На суді не було ніяких речових доказів злочинів, навіть чомусь не фігурував щоденник Єфремова, на який часто покликалась звинувачувальна сторона (Б. Антоненко-Давидович);
– Годі! – велично сказав я, бо вже приготувався до звинувачувальної промови (Валерій Шевчук);
Ці листи – як звинувачувальні документи, вони спроможні будь-якої хвилини зміст написаного повернути проти мене (О. Шугай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звинувачувальний — звинува́чувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- звинувачувальний — -а, -е. Прикм. до звинувачення. Великий тлумачний словник сучасної мови