звуконосій

ЗВУКОНОСІ́Й, я́, ч.

Плівка, платівка, компакт-диск і т. ін. із записаним мовленням, музикою.

Предком грамплатівок прийнято вважати восковий фоновалик – звуконосій фонографа, на якому було виконанано перший у світі запис (з наук.-попул. літ.);

Запис сигналу – це результат фіксації цього сигналу на матеріалі, який називають звуконосієм (з навч. літ.);

Німецький музичний архів відповідає за зберігання і бібліографічну реєстрацію партитур і музичних звуконосіїв (із журн.).

Значення в інших словниках

1. звуконосій — звуконосі́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звуконосій — -я, оруд. -єм, ч. Компакт-диск, платівка, стрічка і т. ін., здатні зберігати і відтворювати звуки (мову, музику та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звуконосій — Компакт — диск, платівка, стрічка і т.д., де записаний звук.  Словник-довідник музичних термінів