звукопередавальний
ЗВУКОПЕРЕДАВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Признач. для передавання звуку.
Мегафон Едісона складався із двох рупорів, з'єднаних довгою звукопередавальною трубкою (з наук.-попул. літ.);
Зовнішнє вухо поєднується з порожниною внутрішнього вуха через звукопередавальну систему, яка складається з барабанної перетинки і трьох невеликих кісточок – молоточка, коваделка і стремінця (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)