звідукіль

ЗВІДУКІ́ЛЬ, присл., діал.

Звідколи.

Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов – ше [ще] сонечко не сідало, а й досі нема (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. звідукіль — звідукі́ль прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звідукіль — Звідукіль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка