звідукіль —
ЗВІДУКІ́ЛЬ, присл., діал. Звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов – ше [ще] сонечко не сідало, а й досі нема (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
звідукіль —
Звідукіль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка