Словник української мови у 20 томах

звіршований

ЗВІРШО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до звіршува́ти.

Якби не оповідання “Сави із Підгір'я”, звіршоване Могильницьким, то люди, не ознайомлені зі спеціальною історією австрійської армії.., могли б і не знати, чи воювали русини в тих війнах (І. Франко);

// звіршо́вано, безос. пред.

У другій половині 1847 року в Орській фортеці звіршовано історіософську поему “Іржавець” (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)