звірювання

ЗВІ́РЮВАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. зві́рювати.

Хотілося ще написати тобі багато.., але нараз згадав, який то недовершений і непевний спосіб є листування для звірювання думок (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. звірювання — зві́рювання іменник середнього роду звірюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. звірювання — I зв`ірювання-я, с. Дія за знач. звірювати. II звірюв`ання-я, с. Звірячі вчинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звірювання — Звірюва́ння, -ня с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  Словник української мови Грінченка