звірювання

I зв`ірювання-я, с.

Дія за знач. звірювати.

II звірюв`ання-я, с.

Звірячі вчинки.

Значення в інших словниках

1. звірювання — зві́рювання іменник середнього роду звірюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. звірювання — ЗВІ́РЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. зві́рювати. Хотілося ще написати тобі багато.., але нараз згадав, який то недовершений і непевний спосіб є листування для звірювання думок (Б. Антоненко-Давидович).  Словник української мови у 20 томах
3. звірювання — Звірюва́ння, -ня с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  Словник української мови Грінченка