звірювання —
зві́рювання іменник середнього роду звірюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
звірювання —
I зв`ірювання-я, с. Дія за знач. звірювати. II звірюв`ання-я, с. Звірячі вчинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звірювання —
ЗВІ́РЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. зві́рювати. Хотілося ще написати тобі багато.., але нараз згадав, який то недовершений і непевний спосіб є листування для звірювання думок (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови у 20 томах