Словник української мови у 20 томах

звіряльний

ЗВІРЯ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до звіряння (див. звіря́ння²).

Позиції, щодо яких є розбіжності, під час інвентаризації заносять до звіряльної відомості (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. звіряльний — звіря́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. звіряльний — -а, -е. Стос. до звіряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови