звістонька

ЗВІ́СТОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до зві́стка 1.

І в тебе батенько, і в мене матінка та рідненькі, Ой вони будуть нашій звістоньці та раденькі (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. звістонька — зві́стонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. звістонька — Звістка, -ки ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. ум. звістонька, звісточка.  Словник української мови Грінченка