Словник української мови у 20 томах

звість

ЗВІСТЬ, і, ж., рідко.

Те саме, що зві́стка 1.

Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість (П. Чубинський);

Таж треба перевірить кожну звість, що в Micтi чув про лісничівку діда (Л. Мосендз).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. звість — Звість, -ти ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.  Словник української мови Грінченка