звірювання
ЗВІ́РЮВАННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. зві́рювати.
Хотілося ще написати тобі багато.., але нараз згадав, який то недовершений і непевний спосіб є листування для звірювання думок (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірювання — зві́рювання іменник середнього роду звірюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- звірювання — I зв`ірювання-я, с. Дія за знач. звірювати. II звірюв`ання-я, с. Звірячі вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звірювання — Звірюва́ння, -ня с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17. Словник української мови Грінченка