1. Орфографічний словник української мови

звірювання

зві́рювання

іменник середнього роду

звірюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірювання — I зв`ірювання-я, с. Дія за знач. звірювати. II звірюв`ання-я, с. Звірячі вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірювання — ЗВІ́РЮВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. зві́рювати. Хотілося ще написати тобі багато.., але нараз згадав, який то недовершений і непевний спосіб є листування для звірювання думок (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. звірювання — Звірюва́ння, -ня с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17. Словник української мови Грінченка