Словник української мови у 20 томах

згармоніювати

ЗГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що.

1. муз. Док. до гармоніюва́ти 1.

М. Лисенко згармоніював пісні для мішаного хору у збірках “Веснянки”, “Купальська справа” та інших (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що згармонізу́вати.

Наша психіка завжди знаходить оптимальні шляхи згармоніювати нестерпність внутрішнього конфлікту (із журн.);

Життєва дорога письменника була тернистою, і у своїх творах він намагався згармоніювати світ, несучи в собі фізичні страждання і біль як особисту спокуту і провину (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)