згнічення

ЗГНІ́ЧЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. згніти́ти.

У сновидіннях бажання звільняється від згнічення (із журн.).

2. Стан за знач. згніти́тися.

Задоволення від художнього твору, вважав Фройд, виникає внаслідок того, що читачі впізнають у відтворених бажаннях власні напруження й згнічення та звільняються від них за допомогою авторового фантазування (з наук. літ.).