згрубнути
ЗГРУ́БНУТИ, ну, неш, рідко.
Док. до гру́бнути; стати грубим (у 1, 2 знач.).
[Мегарець:] А ще як трохи згрубне й обросте як слід, – Прекрасну жертву Афродіті матимеш. [Дікеополь:] Для Афродіти – свинка? Ще образиться (А. Содомора, пер. з тв. Арістофана);
Треба допомагати дружині. Невже ви хочете, щоб сусіди бачили, як ваше ніжне крихке від природи створіння тягне з ринку двадцять кілограмів бульби? Будьте певні, якщо так триватиме, її ручки видовжаться, ніжки згрубнуть, і ви матимете не дружину, а автонавантажувач (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)