здискредитування
ЗДИСКРЕДИТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. здискредитува́ти.
Похопність [квапливість], що особливо сильно виступила в остатніх роках життя нашого автора, причинилася найбільше до здискредитування його наукової роботи (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)